Іщенко Світлана Василівна
вчитель початкових класів
Тальянківська загальноосвітня школа І –ІІ ступенів
КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ У ПОЧАТКОВІЙ
ШКОЛІ
Сучасне життя вимагає
використання нових інформаційних і педагогічних технологій, що дозволяють
формувати інноваційну поведінку людини, яка, в свою чергу, сприяє її креативній
діяльності, дозволяє ефективно адаптуватися до мінливих умов навколишнього
середовища, економіки, змінювати професії і т.д.
Тому учневі важливо не тільки
отримувати знання, але і вміти зіставляти, порівнювати різні точки зору;
пов'язувати життєвий досвід з новою інформацією, міркувати над змістом, який
вкладали вчені, письменники в свою працю.
Одна з таких технологій виникла в
Америці у кінці ХХ століття та отримала назву «Розвиток критичного мислення».
Її розробники – Чарльз Темпл, Джіні Стіл та Куртіс Мередіт, змогли вивести свою
роботу на рівень педагогічної технології, виділивши етапи, методичні прийоми і
критерії оцінки результату [4, с. 19]. Завдяки їхнім розробкам педагоги можуть отримати
продуктивні результати у своїй праці.
Ідеї технології критичного
мислення полягають в тому, що діти від природи допитливі, вони хочуть пізнавати
світ, здатні розглядати серйозні питання і висувати оригінальні ідеї. Роль
вчителя – бути вдумливим помічником, стимулюючи учнів до невпинного пізнання і
допомагаючи їм сформувати навички продуктивного мислення.
Тому для того, щоб дати дітям
можливість активно працювати із знаннями, які вони отримують, автори технології
пропонують будувати урок за звичною схемою: «вступ – основна частина –
висновок». Подібна ж схема діє і при вирішенні проблем: «введення в проблему –
підходи до її вирішення – рефлексія результату»[4,c.41] У рамках
технології РКМ дані етапи отримали дещо інші назви і функції (етапи).
Перший етап – виклик (ліквідація
чистого аркуша), коли визначається тема уроку, відбувається актуалізація
наявних знань з теми, установлюється, що діти знають про це або думають, що
хочуть дізнатися, чи що потрібно дізнатися, і для чого це потрібно знати. Для того,
щоб досягти цієї мети, використовують різні прийоми навчання, наприклад,
складання кластера або асоціації, в якому наочно видно зв'язок ключового слова
теми уроку з іншими поняттями або явищами. Роль вчителя на цьому етапі
невелика, діти повинні відчувати себе комфортно. На етапі виклику учні можуть
використовувати свої попередні знання для будування прогнозів, самостійного
визначення цілей пізнавальної діяльності на даному уроці.
Другий етап – осмислення, а саме
– пошук відповідей на питання, поставлені на початку уроку. Дитина більше
працює самостійно або в групах. Якщо щось не зрозуміло, то вона може звернутися
за допомогою до вчителя. Це етап пізнання, де учні отримують можливість
дізнатися нову інформацію, ідеї або поняття, зв'язати їх з уже наявними
знаннями, активно відстежуючи своє розуміння.
Третій етап – роздум (рефлексія)
– дозволяє з'ясувати, наскільки дитина зрозуміла тему. Задаються як закриті
(виражають одну думку), так і відкриті (виражають кілька думок) питання [2, c. 87]. Відповіді
повинні бути по можливості повними і розширеними. Учні осмислюють усе те, що
вони вивчали на уроці, висловлюють думки і поняття через інформацію, яку вони
отримали.
Кожному етапу притаманні власні
методичні прийоми і техніки, спрямовані на виконання завдань етапу. Комбінуючи
їх, вчитель може планувати уроки відповідно до рівня зрілості учнів, цілей
уроку й обсягу навчального матеріалу. Можливість комбінування технік критичного
мислення має важливе значення і для самого педагога – він може вільно
почуватися, працюючи за даною технологією, адаптуючи її відповідно до своїх
уподобань, цілей і завдань.
Комбінування прийомів допомагає
досягненню кінцевої мети застосування технології критичного мислення – навчити
дітей застосовувати цю технологію самостійно, щоб вони могли стати незалежними
і грамотними мислителями і з задоволенням вчилися протягом усього життя.
Нижче представлені методи та прийоми, які я використовую
під час проведення уроків у початковій школі.
Етап «Виклик»
«Кластер»
Кластер – графічна організація
матеріалу, дослівно перекладається як «пучок, сузір'я». Даний прийом сприяє
вільному та відкритому обдумуванню теми учнями.
Посередині дошки записується
ключове поняття, навколо якого «накидуються» слова або речення, які з ним асоціюються
[3, c. 152]. Потім головне поняття з'єднується
лініями-променями із словами, які з'являються під час запису.
«Знаю – хочу знати – дізнався»
Перед учнями ставляться питання:
Що ви знаєте про це? Що дізналися
нового? Що ви вважаєте за потрібне дізнатися? [1, c. 63] Відповіді
вписуються в перші дві колонки таблиці.
Попрацювавши в парах, учні
заповнюють третю колонку таблиці. Йде обговорення: чи співпало початкове
уявлення з наступним. Графа «Хочу знати» спонукає учнів до пошуку нової
інформації та до роботи з додатковою літературою.
|
Знаю
|
Хочу знати
|
Дізнався
|
|
|
|
|
«Загадка»
Тема уроку зашифрована у вигляді
загадки або загадки-опису.
"Мозковий штурм"
Учні можуть висловлювати будь-яку
думку, яка допоможе знайти вихід із важкої ситуації. Всі висунуті пропозиції занотовуються
без якої б то не було оцінки, а далі упорядковуються відповідно до ступеня
здійсненності і очікуваної ефективності. «Непридатні» відкидаються,
перспективні беруться на озброєння.
«Проблемне питання»
Урок починається з питання,
записаного на дошці. Відповідь на нього учні отримують в ході уроку.
«Вірні – невірні твердження»
Цей прийом використовується з
метою актуалізації знань по темі, що вивчається. Учитель пропонує кілька
тверджень із ще невивченої теми. Діти вибирають «вірні» твердження, покладаючись
на власний досвід або просто вгадуючи. У будь-якому випадку вони налаштовуються
на вивчення теми, виділяють ключові моменти, а елемент змагання дозволяє
утримувати увагу до кінця уроку.
Етап «Осмислення»
«Дерево передбачень»
Цей прийом допомагає будувати
припущення з приводу, наприклад, розвитку сюжетної лінії в оповіданні, повісті.
Правила роботи з даними прийомом
такі: стовбур дерева – тема, гілки – припущення, які ведуться за двома
основними напрямками – «можливо» і «ймовірно» (кількість «гілок» не обмежена),
і, нарешті, «листя» – обгрунтування цих припущень, аргументи на користь тої чи
іншої думки [4, c. 116].
«Інсерт» або «Читання з позначками»
Дозволяє розділити інформацію на
відому, нову, цікаву, незрозумілу. Під час читання тексту учні роблять на полях
позначки. Після читання обговорюють маркування тексту [1, c. 76].
Маркування:
"V" нове для мене
"+" Знав раніше
"-" здивувало мене
"?" не дуже зрозуміло
«Кола по воді»
Опорне слово – це досліджуване
поняття, явище. Воно записується в стовпчик і на кожну букву підбираються
іменники (дієслова, прикметники, стійкі словосполучення) до теми, що
вивчається. По суті, це невелике дослідження, яке може початися в класі і мати
продовження вдома [3, c. 167].
«Логічний ланцюжок»
Після читання тексту учні
визначають логічну послідовність подій. Даний прийом стає у пригоді при
переказі текстів.
"Бортовий журнал"
Це спосіб візуалізації матеріалу.
Учні записують відповіді на такі питання: Що я вже знаю по даній темі? Що
нового я дізнався з тексту?
Етап «Рефлексія»
«Сінквейн»
Сінквейн – вірш з п'яти рядків, у
якому автор виражає своє ставлення до проблеми:
Перший рядок – одне ключове
слово, яке визначає зміст сінквейна.
Другий рядок – два прикметника,
що характеризують ключове слово.
Третій рядок – три дієслова, що
описують дану тему.
Четвертий рядок – коротке речення
(приблизно з 4 слів), в якому відображено суть теми, чи авторське ставлення до
неї.
П'ятий рядок – резюме: одне
слово, зазвичай іменник, через яке автор висловлює свої почуття і асоціації,
пов'язані з темою.
Складання сінквейна –
індивідуальна робота, але для початку потрібно скласти його всім класом.
«Вірні – невірні твердження»
На стадії рефлексії повертаємося
до цього прийому, щоб з'ясувати, які з тверджень були дійсно вірними. При узагальненні
та систематизації знань цей прийом можна використовувати тільки на стадії
рефлексії для отримання зворотного зв'язку.
«П'ятихвилинне есе»
Есе – письмові роздуми на задану
тему. «П'ятихвилинне есе» допомагає учням підсумувати вивчений матеріал, вчитель
просить учнів виконати такі завдання:
1) написати, що нового дізналися
з даної теми;
2) поставити запитання, на яке
вони не отримали відповіді.
Учитель збирає роботи і
використовує їх при плануванні наступних уроків.
«Лист вчителю»
Учитель пропонує учням написати
«Лист» вчителю (мамі, інопланетянинові, казковому герою і т. д.) [3, c. 184].
Пам'ятка написання листа.
1. Я прочитав(-ла) розповідь
2. Найбільше запам'яталося
3. Сподобалося
4. Не сподобалося
5. Мій емоційний стан
6. Ця розповідь вчить мене
«Напишіть листа»
Різновид есе – прийом, коли учням
потрібно написати кому-небудь лист від імені героя твору.
Будь-який прийом, що
використовується в технології розвитку критичного мислення, повинен
виконуватися правильно і мати логічне завершення. На стадії «виклик» тему
формулювати повинні діти. Впродовж уроку вчитель – координатор. На стадії
«рефлексії» необхідно робити перехід до вивчення наступної теми.
Таким чином, стає очевидним, що
застосування навіть деяких прийомів технології критичного мислення дає
можливість розвинути та вдосконалити творчий потенціал учнів. Однак, не тільки
учні можуть досягати високих результатів у своєму розвитку, але це ще й
прекрасна можливість для кожного вчителя вдосконалюватися та рости професійно.
Література
1.
Вукіна Н. В. Критичне
мислення : як цього навчати / Н. В. Вукіна, Н. П. Дементієвська. – Х. :
“Основа”, 2007. – 108 с.
2.
Генике Е.А.,
Трифонова Е.А. Развитие критического мышления (базовая модель) / в сб. Учитель
и ученик: возможности диалога и понимания. – Том 1 // под общ. ред. Л.И.
Семиной. – М.: изд-во «Бонфи», 2002. – 239 с.
3.
Заир-Бек С.И.
Развитие критического мышления через чтение и письмо на уроках. – М.:
Просвещение, 2004. – 236 с.
4.
Кроуфорд А.
Технології розвитку критичного мислення учнів / А. Кроуфорд, В. Саул, С.
Метьюз, Д. Макінстер; [наук. ред., передм. О. І. Пометун]. – К. : Плеяда, 2006.
– 220 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар