Звичайні люди, а згодом герої
Відбили напасті долі лихої.
Вийшли за правду, віру й надію,
Боролись відважно й наблизили мрію.
Не знали пощади до влади свавілля,
Яку догори привело лиш вугілля.
Я бачила зорі та світле майбутнє,
Яке зруйнували товстії трутні.
Україна не впала, а встала з колін,
І вийшли герої до нас на уклін.
Врятоване небо, відновлені мрії –
Побачили правду, піднявши лиш вії.
Загинули всі, нажаль, та не марно
Пішли вони в вічність, наблизивши правду.
Ми не забули, пам’ятаємо чітко:
Зерно справедливості – свободи квітка.
Ім’я тим Героям – Сотня небесна.
Для них і повага, і звання почесне.
Немає коментарів:
Дописати коментар